Тимчасовий захист українців у ЄС можуть продовжити до 2028 року: що зміниться та як підготуватися

Майбутнє тимчасового захисту українців у Європейському Союзі: від екстреного механізму до довгострокових міграційних рішень

Після початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України Рада Європейського Союзу вперше в історії застосувала механізм тимчасового захисту, передбачений Директивою Ради 2001/55/EC від 20 липня 2001 року про мінімальні стандарти надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб.

Виконавчим рішенням Ради (ЄС) 2022/382 від 4 березня 2022 року було встановлено факт масового напливу переміщених осіб з України та запроваджено режим тимчасового захисту на території Європейського Союзу. Завдяки цьому мільйони громадян України отримали право на законне перебування в державах — членах ЄС, доступ до ринку праці, медичної допомоги, освіти та системи соціального захисту.

З огляду на триваючу збройну агресію Російської Федерації проти України та відсутність умов для безпечного й сталого повернення більшості переміщених осіб, Рада Європейського Союзу в наступні роки неодноразово продовжувала дію режиму тимчасового захисту.

Наразі режим тимчасового захисту діє до 4 березня 2027 року. Саме ця дата є чинним строком завершення режиму тимчасового захисту на території Європейського Союзу.

Пропозиція Європейської комісії щодо продовження режиму тимчасового захисту до 2028 року

26 червня 2026 року Європейська комісія представила Пропозицію щодо ухвалення Виконавчого рішення Ради про продовження режиму тимчасового захисту до 4 березня 2028 року (Proposal for a Council Implementing Decision extending temporary protection until 4 March 2028, COM(2026) 345 final).

Слід зазначити, що на сьогодні цей документ ще не є чинним нормативно-правовим актом. Він являє собою законодавчу пропозицію Європейської комісії, яка підлягає розгляду та ухваленню Радою Європейського Союзу в порядку, передбаченому Директивою 2001/55/EC.

У разі ухвалення цієї пропозиції дія режиму тимчасового захисту буде продовжена ще на один рік — до 4 березня 2028 року.

Водночас зміст документа не обмежується лише пропозицією щодо продовження строку дії тимчасового захисту. Європейська комісія виходить із того, що цей механізм має надзвичайний і тимчасовий характер, а тому державам — членам Європейського Союзу вже зараз необхідно готуватися до його майбутнього завершення.

У зв’язку з цим проєкт передбачає заходи, спрямовані на забезпечення плавного переходу громадян України на інші законні підстави перебування, передбачені національним законодавством держав — членів ЄС, а також розвиток механізмів добровільного повернення після того, як умови в Україні дозволять здійснювати таке повернення безпечно та гідно (COM(2026) 345 final).

Нові положення проєкту щодо чоловіків, на яких поширюється дія законодавства України про військовий обов’язок

Одним із найбільш обговорюваних положень проєкту Європейської комісії стали запропоновані зміни, що стосуються надання тимчасового захисту чоловікам, на яких поширюється дія законодавства України про військовий обов’язок.

Згідно з проєктом, тимчасовий захист, як правило, не повинен надаватися особам, які після набрання чинності новим рішенням залишать територію України та не зможуть підтвердити, що їхній виїзд був дозволений українською владою відповідно до вимог законодавства України про військовий обов’язок (Proposal for a Council Implementing Decision extending temporary protection until 4 March 2028, COM(2026) 345 final).

Саме це положення сьогодні викликає найбільшу кількість запитань, оскільки в суспільному обговоренні воно насамперед пов’язується з чоловіками, щодо яких діють встановлені українським законодавством правила виїзду за межі країни.

Водночас важливо зазначити, що запропонований порядок стосується виключно нових звернень щодо надання тимчасового захисту після набрання рішенням чинності. Він не поширюється на громадян України, які вже користуються режимом тимчасового захисту в державах — членах ЄС. Навпаки, Європейська комісія прямо зазначає, що особи, які вже перебувають під тимчасовим захистом та інтегрувалися в приймаючих державах, повинні зберегти наданий їм статус і пов’язані з ним права.

Слід також враховувати, що проєкт використовує формулювання «as a rule» («як правило»), а не встановлює абсолютної заборони. Це означає, що йдеться про загальний підхід до надання тимчасового захисту, тоді як підстави та порядок застосування можливих винятків у самому проєкті не конкретизуються.

Підготовка до завершення режиму тимчасового захисту

Пропонуючи продовжити режим тимчасового захисту до 4 березня 2028 року, Європейська комісія одночасно виходить із того, що цей додатковий період має бути використаний для підготовки до поступового завершення дії цього механізму. У зв’язку з цим державам — членам Європейського Союзу рекомендується вже зараз створювати умови для плавного переходу громадян України на інші законні підстави перебування, передбачені національним законодавством, а також розвивати механізми добровільного повернення після того, як умови в Україні дозволять зробити це безпечно та гідно.

Зміна підстав перебування в Німеччині

Для громадян України, які проживають у Німеччині на підставі § 24 Закону про перебування (Aufenthaltsgesetz), це означає, що період дії тимчасового захисту доцільно використати для оцінки перспектив подальшого перебування в країні. Якщо людина пов’язує своє майбутнє з Німеччиною, необхідно без зволікань визначити, чи існують підстави для отримання іншого виду дозволу на проживання, передбаченого німецьким міграційним законодавством.

У Німеччині перехід на інший вид дозволу на перебування можливий за наявності передбачених законом підстав. Найпоширенішими є:

дозвіл на перебування для здійснення кваліфікованої трудової діяльності (§§ 18a, 18b AufenthG);
Блакитна карта ЄС (§ 18g AufenthG);
дозвіл на перебування для здобуття професійної освіти (§ 16a AufenthG);
дозвіл на перебування для навчання у закладі вищої освіти (§ 16b AufenthG);
дозвіл на перебування з метою визнання іноземної професійної кваліфікації (§ 16d AufenthG);
дозвіл на перебування для здійснення самостійної підприємницької діяльності (§ 21 AufenthG);
інші види дозволів на перебування за наявності передбачених законом підстав.

Допомога німецького міграційного адвоката

Вибір подальшого міграційного статусу залежить від конкретної життєвої ситуації, рівня освіти, професійної кваліфікації, наявності трудового договору, рівня володіння німецькою мовою та інших обставин, що мають значення для застосування положень Закону про перебування.

Саме тому не варто відкладати вирішення цих питань до завершення дії режиму тимчасового захисту. Завчасна правова оцінка дозволить визначити найбільш відповідну підставу для подальшого перебування в Німеччині, своєчасно підготувати необхідні документи та уникнути можливої правової невизначеності в майбутньому.

Колегія адвокатів Krimhand надає правову допомогу громадянам України з питань зміни міграційного статусу, вибору оптимальної підстави для отримання дозволу на проживання та супроводжує клієнтів на всіх етапах оформлення документів у Німеччині.